Як мотивувати учнівство до вивчення іноземних мов

Мотивація є надзвичайно важливою в навчальному процесі. Вона є в центрі навчання. Якщо учень/-иця не хоче вчитися – він чи вона не буде це робити, і вчитель/-ка нічого не зможе вдіяти – окрім як мотивувати.

На мотивацію учнівства впливають, зокрема, такі фактори:

• задля якої практичної мети учень/-иця вивчає мову (користування нею, професійне зростання (якщо йдеться про дорослих), гарні оцінки тощо);
• відчуття, що вивчення мови вдається, у разі успішності учня/учениці. Автономність учня/учениці, його чи її впевненість у собі та досягнення – частини цього відчуття. Якщо людині здається, що в неї щось гарно виходить – вона хоче продовжувати це робити;
• бажання вільно спілкуватися – з  родичами з іншої країни, друзями, хлопцями/дівчатами, бізнес-партнерами тощо;
• заохочення з боку інших людей. Якщо людина живе у спільноті, де знання іноземної мови високо цінується, – вона розумітиме важливість її вивчення. Якщо ж навпаки – людина не буде бачити сенсу у вивченні і, відповідно, не матиме мотивації;
• насолода від процесу навчання. Таких дітей, певно, небагато, але вони є – ті, для кого навчання як процес пізнання нового є цікавим. Цікавим/-ою може бути вчитель/-ка, що викладає предмет, підручник, в якому зібрані теми, важливі для учня/учениці – це все мотивує;
• захоплення культурою народу, мова якого вивчається. Наприклад, учень/-иця буде вмотивований/-ою вивчити англійську, якщо він чи вона збираються поїхати на навчання за кордон.

Особливо складно мотивувати учнівство, коли курс є інтегрованим – адже він складніший. Наприклад, хімія англійською. Деякі учні/-учениці губляться не тільки в англійській мові, а й у хімії – тож варто бути особливо обережними під час викладання за такими програмами. Курси британської чи американської літератури теж досить складні – переважно через насичену лексику уривків з оригіналів творів. Це може впливати на учнівство двома способами: або ж вони демотивуються, зневірившись у своїх здібностях, або ж, навпаки, зустрівши нову лексику, захочуть дізнатися її значення.

Під час вивчення нової складної лексики (старша, профільна школа, чи загалом учні рівня B1+/B2+) варто приділяти увагу морфології: розуміючи вживання певних афіксів на практиці (вправи на словотвір), діти не тільки збагатять свій словниковий запас, а й не будуть лякатися, коли зіткнуться з незнайомим словом, основу якого вони знають, а інші частини – ні.

Наведу приклад з англійської мови: sure – unsure – assure – reassure – insure – insurance. Проте тут слід звертати увагу учнівства на те, що -ure може бути суфіксом творення іменників – з expose утворилося exposure.

Також потрібно формувати абстрактне мислення учнів, адже просто через переклад морфем слів “insure/insurance” ніколи не зрозуміти, що це страхування.

Вчені Z. Doryei та K. Csizer кажуть, що є 10 ключових сфер, в яких учитель впливає на мотивацію учнів:

Вчитель	– бути якомога більш толерантним та чутливим; – намагатися поводити себе природно; – оказувати гарний приклад – бути відданим справі та вмотивованим;
Атмосфера у класі	– нести у клас гумор, усмішку та сміх; – створювати приємну, спокійну та безпечну атмосферу в класі;
Завдання	– давати чіткі інструкції; – зазначати мету та користь від кожного завдання;
Ставлення	– ставитися до кожного учня як до особистості;
Впевненість у собі	– давати позитивний feedback та хвалити; – упевнитися, що учні/-учениці відчувають успіх; – приймати помилки – вони є природними протягом навчання;
Інтерес	– обирати цікаві завдання та теми; – пропонувати вибір матеріалів та занять протягом навчання; – задля заохочення до навчання треба використовувати інтереси учнівства, а не тести та оцінки; – робити з завдань випробування (challenges) для того, щоб задіяти учнівство;
Автономія	– заохочувати запитання та іншу участь учнівства; – заохочувати креативність та уяву; – якомога більше поділяти відповідальність за організацію навчального процесу з учнівством;
Реальність	– намагатися робити завдання цікавими для кожного/-ї, а також пов’язаними з реальним життям;
Ціль/Мета	– встановлювати кілька визначених навчальних цілей для учнівства; – заохочувати учнівство ставити цілі та працювати задля їх досягнення; – аналізувати цілі учнівства та їхні потреби;
Культура	– ознайомлювати учнівство з культурою мови, яку вони вивчають; – запрошувати носіїв мови; – знаходити учням/ученицям друзів для листування (penfriends чи, радше, texting-friends у сучасних умовах).

Потрібно пам’ятати, що є фактори, на які вчителю/-ці важко вплинути та навпаки. Наприклад, важко вплинути на учнів/учениць, які хочуть постійно розмовляти – тож варто це використати в навчальному процесі. А от демотивованих учнів та учениць варто заохочувати похвалою – і на це вплинути легко.

Данііл Озерний, член Українського відділення Міжнародної асоціації викладачів англійської мови як іноземної, кваліфікований TKT Cambridge ESOL, Міжнародної спільноти лінгвістики англійської мови, Федеральної асоціації управління інформаційними ресурсами (США).

Титульне фото: автор – choreograph, Depositphotos

Інформація з сайту НУШ http://nus.org.ua/view/yak-motyvuvaty-uchnivstvo-do-vyvchennya-inozemnyh-mov/